Молоду дівчину Люсі знаходять побиту і змучену на узбіччі дороги через рік після того, як її викрали. Вона вказує поліції на сарай, в якому знаходилася протягом усього цього часу, але не може нічого сказати про те, хто ж її викрав. Лише своїй подружці Анні вона зізнається, що відтоді її переслідує якась темна істота, котра змушує її зробити дещо жахливе і бере з Анни обіцянку ніколи і нікому про це не розповідати. Через п'ятнадцять років мирна сім'я під час вечері виявляється розстріляною з рушниці. Це Люсі прийшла мститися в повній упевненості, що вони і є її викрадачами і після їх вбивства примара жінки, що переслідувала її усі ці роки, нарешті зникне. Тепер Анні доведеться розібратися, хто ж винен і кому допомагати - своїй давній подружці чи невинним людям, яких та продовжує вбивати.

Якось вночі головний герой - семінарист Хома Брут (Леонід Куравльов), вбив відьму. Незабаром його викликають відпівати протягом трьох ночей молоду панночку (Наталія Варлей), яка і виявляється тією самою відьмою, що зараз хоче помститися Хомі. Реальність і втілення народних вірувань переплітаються, коли Хома 3 ночі обороняється від різної нечисті: відьом, упирів, вурдалаків і, нарешті, самого намісника Сатани на Землі — жахливого Вія…

Тріквел відомого фільму "Пункт Призначення"(2000 р.)
Як завжди перша частина фільму може похизуватися сценою катастрофи. Цього разу епізод зробили дуже професійно, іноді здається що це краще що є в фільмі. Але нам уже відомо що це відбувається лише в уяві головного героя(третій раз підряд, нескладно здогадатися).
Відносини двох завтрашніх випусників, могли б стати темою для окремого фільму. В цьому фільмі у них мета урізноманітнити сюжет, який загруз в в одній лише боротьбі проти смерті.

14 листопада 1974 року голос безумця в телефонній слухавці привів поліцію в будинок сімї ДеФео, де вони знайшли дещо таке що може сильно налякати - 6 трупів - вся сім'я Де Фео. Вони були вбиті з револьверу 35-го калібру, поки вони спали в своїх ліжках. Рональд ДеФео також признався слідству, що це він так методично розстріляв своїх батьків сестер. Роберт ДеФео також сказав слідству, що зробити це його заставили "голоси"

У старому занедбаному готелі "Блеквелл" живе маніяк на ім’я Джек Надобраніч, справжня машина для вбивств зростом два метри, вагою понад 200 кілограмів, із чотирма кулями в голові та ірраціональною жагою помсти в серці. Одного разу вісім підлітків, засуджених до виправних робіт, прибувають під охороною поліції до готелю, щоб навести там порядок. Кращого подарунку для маніяка годі й чекати – і в лічені хвилини готель перетворюється на криваву лазню... Дивно, що так звані "експерти" із установ української державної цензури, з їхньою славнозвісною алергією на хорори та слешери, усе ж "не побачили зла" і дали фільмові "зелене світло" в нашому прокаті. Що це: перемога здорового глузду чи затишшя перед бурею? Тільки б не зурочити...

Цей фільм є сіквелом тинейджерского трилера 2000 року. Відправляючись у подорож з компанією друзів Кімберлі одержує таємниче попередження, що рятує їх від неминучої загибелі в автокатастрофі... або може бути, це їм тільки почудилось. Алі Лартер також з`явиться в цьому фільмі як єдиний виживший у тій першій історії. Кімберлі звертається до нього із проханням допомогти в черговий раз розгадати цю смертельну шараду. Отже, безневинна поїздка до моря обертається для Кімберлі й її друзів самим лиховісним нічним кошмаром, що вони й не могли собі уявити.

Багато хто навіть не здогадується про існування японського оригіналу, бачивши і чувши тільки американську версію Гора Вербінськи. А ще більше здивував би таких людей факт, що насправді версій «Дзвінка» аж 4 - японська телеверсія «Дзвінок: повна версія», «Дзвінок» (1998), корейська версія «Вірус дзвінка» (1999, єдина екранізація, у якій зберегли той факт, що Садако була гермафродитом), і вже насамкінець вийшла американська версія, у 2002 році (“The Ring”).